Народилася 27 листопада 1960 року у м.Дніпропетровську. За освітою – економіст, кандидат економічних наук.
Трудову діяльність розпочала інженером-економістом
на Дніпровському машино-будівному заводі. Пройшла шлях від успішного
бізнесмена до антикризового менеджера загальнонаціонального масштабу –
президента промислово-фінансової корпорації “Єдині Енергетичні Системи
України”. Завдяки її діяльності були ліквідовані багатомільярдні борги
України перед Росією за спожитий природний газ, стимулювалось
виробництво у металургійній, машинобудівній, житловій галузях. Майже
удвічі збільшився експорт продукції української промисловості до Росії.
У 1997 році вона стає народним депутатом України. У
1998 році знову обирається до Парламенту, обіймає посаду Голови
Комітету з питань бюджету Верховної Ради України. Автор проектів
Податкового і Соціального кодексів. У грудні 1999 року обирається
Головою партії “Всеукраїнське об’єднання “Батьківщина”.
З грудня 1999 по січень 2001 року –
віце-прем’єр-міністр України з питань паливно-енергетичного комплексу.
Автор “Енергетичної концепції України” та антикорупційної програми
“Чиста енергія”, реалізація яких дозволила тільки за один рік вилучити
з тіньової сфери близько 10 мільярдів гривень і спрямувати їх на
ліквідацію заборгованості по заробітній платі і пенсіях, накопичених
попередніми урядами. З цим не могли змиритися кримінально-олігархічні
клани, які були позбавлені своїх надприбутків. Юлія Тимошенко за
сфабрикованим правлячим режимом звинуваченням була кинута за грати.
Виконуючи політичне замовлення, Генеральна прокуратура неодноразово
порушувала проти неї кримінальні справи, які в судовому порядку були
визнані неправомірними та такими, що не відповідають дійсності.
Після звільнення з-під арешту вона очолила Форум
національного порятунку, сформованого об’єднаними демократичними силами
та ініціює проведення Всенародного референдуму за усунення з посади
Президента України Л.Кучми, підозрюваного у низці злочинів: причетності
до вбивства журналіста Г.Гонгадзе, фальсифікації підсумків
президентських виборів, зловживанні владою і державній корупції.
У січні 2002 року на міжпартійному з’їзді політичних
партій формується виборчий блок, головою якого одноголосно обирають
Юлію Тимошенко. Під її керівництвом у березні того ж року блок,
незважаючи на шалений супротив влади, отримав вагому перемогу на
виборах. За нього проголосувало близько двох мільйонів виборців. У
Верховній Раді України вона очолила депутатську фракцію “Блок Юлії
Тимошенко”, яка послідовно відстоює інтереси народу.
Юлія Володимирівна була провідним лідером
опозиційних демократичних сил України, який принципово відстоював
національні інтереси, займав безкомпромісну громадянську позицію,
послідовно і мужньо вів боротьбу зі злочинним владним режимом.
Свідчення цьому – ініційоване нею проведення Всеукраїнської акції
протесту “Повстань, Україно!” У липні 2004 року вона стає співголовою
Коаліції “Сила народу”, разом з Віктором Ющенком очолює переможну
Помаранчеву революцію в Україні.
У лютому 2005 року за поданням Президента України
Ю.В.Тимошенко затверджена Верховною Радою України Прем’єр-міністром
України. В вересні цього ж року була звільнена президентським указом.
На парламентських виборах 2006 року БЮТ отримує
22.29% голосів виборців, а Юлія Тимошенко, як лідер політичної сили,
яка перемогла серед демократичних сил, претендує на призначення
Прем’єр-міністром України. Але внаслідок зради СПУ на чолі з Морозом,
демократичну коаліцію зруйновано, розпочинається ревізія народного
волевиявлення через корупційні схеми і перекуповування депутатів.
Україна опинилася перед загрозою згортання демократичних процесів.
Юлія Тимошенко рішуче виступає проти політичних
корупціонерів у парламенті, вимагаючи відновлення справедливих
результатів народного представництва через проведення дострокових
виборів у Верховну Раду України. Зусилля Юлії Тимошенко завершилися
успіхом - Президент України Віктор Ющенко призначає парламентські
вибори.
На виборах 30 вересня 2007 року, як і у березні
2006-го, БЮТ тріумфально перемагає, але на цей раз із ще більш
вражаючим результатом. За Блок Юлії Тимошенко віддали свої голоси
30,71%, що на 1 мільйон 509 тисяч 317 виборців більше, ніж у 2006-му.
Внаслідок дочасних виборів у Верховній Раді України створено демократичну коаліцію у складі 227 народних депутатів.
У грудні 2007 року Президент України Віктор Ющенко
вніс на розгляд парламенту кандидатуру лідера БЮТ на посаду
Прем’єр-міністра України.
18 грудня 2007 року вдруге обрана на посаду
прем’єр-міністра України. За відповідне рішення проголосували 226
народних депутатів.
За визначні заслуги у справі відродження духовності вона нагороджена високими відзнаками Української православної церкви.
